Із протоколу допиту в НКДБ як обвинувачуваної колишньої ув’язненої Сирецького концтабору, бригадира Є. Логінової
6 квітня 1944 р.
Протокол допиту Логінової Є.В.
[...]
Запитання: Протягом якого часу Ви перебували в Сирецькому концтаборі?
Відповідь: У Сирецькому концтаборі я перебувала з 21 жовтня 1942 року до 22 вересня 1943 року.
Запитання: Чим Ви займалися, перебуваючи в Сирецькому таборі?
Відповідь: У період перебування в Сирецькому таборі я була старшою по табору жіночого відділення.
Запитання: Що входило до Ваших обов’язків?
Відповідь: До моїх обов’язків, як старшої по табору, жіночого відділення, входило: стежити за порядком, встановленим у таборі, своєчасно виганяти до робіт, дивитися, щоб не було порушень і про всі порушення доповідати коменданту табору німцю штурмбанфюреру – РАДОМСЬКОМУ Паулю.
Запитання: Конкретно про що саме Ви інформували начальника табору?
Відповідь: Начальника табору я інформувала про роботу, скільки щодня виходило на роботу, скільки хворих і взагалі про стан жіночого відділення.
Запитання: Хто з осіб, яких утримували в концтаборі, був розстріляний за Вашим доносом?
Відповідь: За час мого перебування в таборі із жіночого відділення було розстріляно понад 15 жінок, але я жодних доносів про них не робила.
Запитання: А у зв’язку із чим вони були розстріляні?
Відповідь: Семеро жінок були розстріляні як учасниці польської організації, розстрілювали старих і вагітних жінок і загалом тих, хто був нездатний до роботи.
Запитання: Чому Ви намагаєтесь приховати від слідства Вашу причетність до зради жінок, які перебували в таборі та були розстріляні гестапо?
Відповідь: Я кажу правду, що жінок я не зраджувала.
Запитання: Слідству відомо, що Ви, будучи старшою по табору жіночого відділення, знущалися над особами, яких утримували в концтаборі. Вам потрібно про це детально розповісти?
Відповідь: Дійсно, мало місце, коли я в період своєї роботи старшою по жіночому відділенню концтабору, знущалася та із власної ініціативи піддавала побиттю усіх жінок, які порушували режим, встановлений у таборі. У цьому визнаю себе винною.
Запитання: Ви пам’ятаєте конкретно, кого саме Ви піддавали побиттю?
Відповідь: Я дуже часто піддавала побиттю жінок єврейської національності, їхніх прізвищ я не пам’ятаю, і українок. Пам’ятаю ТКАЧЕНКО Наталія, ВОЛОШИНА Лідія, КОНЮКОВА Олександра та ін., прізвища яких я зараз не пам’ятаю.
Запитання: В який період часу ПРОКУПЕК був комендантом табору?
Відповідь: ПРОКУПЕК Антон увесь період, скільки перебував у таборі, був старшим у чоловічому відділенні концтабору, і лише ув’язнені називали його комендантом, насправді ж комендантом табору був німець РАДОМСЬКИЙ.
Запитання: Хто такий ПРОКУПЕК?
Відповідь: ПРОКУПЕК Антон за національністю чех, службовець залізниці, працював машиністом на паровозі. Під час війни посварився з одним німцем і за це його засудили до 3-х років концтабору, і він у цьому ж таборі відбував покарання.
Запитання: Розкажіть про свій зв’язок із ПРОКУПЕК?
Відповідь: З ПРОКУПЕК у період перебування в таборі я мала інтимний зв’язок, а також була пов’язана з ним роботою, оскільки ми були старшими по табору.
Запитання: Коли і за яких обставин Вам вдалося звільнитися із Сирецького табору?
Відповідь: 22 вересня 1943 року весь Сирецький концтабір почав евакуйовуватись, зокрема в товарні вагони були завантажені жінки в кількості 620 осіб і повинні були відправити нас на роботу в Німеччину. Під час переїзду, на зупинці ст. Жмеринка, мені, у числі інших жінок, вдалося втекти.
Запитання: Ешелон, в якому Ви їхали, охоронявся?
Відповідь: Так, охоронявся німецькими солдатами.
Запитання: Як же Вам вдалося втекти?
Відповідь: Під час зупинки я разом з іншими жінками пішла отримувати продукти харчування на вокзал, звідки я зникла і повернулася до м. Київ.
Цитовано за: Бабий Яр: Человек, власть, история.
Кн. 1: Историческая топография. Хронология событий.
Киев: Внешторгиздат, 2004. С. 353–354.
